Ф. І. Шаляпін  (1873—1938)

«Чорт»

У ніч під Новий рік Шаляпін після спектаклю в гримі й костюмі Мефістофеля вийшов з театру і взяв візника. Доїхавши до місця, став розраховуватися. Візник повернувся до сідока й... заволав:

— Чорт!.. Чорт!..

Висадивши чорта, візник помчав геть, забувши про плату. Декілька днів Шаляпін шукав цього візника.

Нарешті знайшов і запросив до театру на спектакль. Лише після вистави візник повірив, що віз під Новий рік не чорта, а артиста Шаляпіна.

Більше...

Гомер (між XII—VII ст. до н. е.)

Езоп (VI—V ст. до н. е.)

Езоп у в'язниці

Славетний грецький байкар Езоп був, як відомо, рабом. Одного разу господар послав його до міста з якимсь дорученням. Дорогою йому зустрівся суддя й суворо запитав:

— Куди ти йдеш?

— Не знаю,— відповів Езоп.

Така відповідь здалася судді підозрілою, і він звелів відвести Езопа до в'язниці.

— Але ж я сказав щиру правду,— запевняв Езоп,— звідки мені було знати, що я потраплю до в'язниці. Суддя засміявся й відпустив його.

Піфагор (580—500 рр. до н. е.)

Софокл (495—406 рр. до н. е.)

Більше...

Сократ (469—399 рр. до н. е.)

Платон (427—347 рр. до н. е.)

Два види втіхи

Філософа Платона запитали:

— Чим може втішитись людина, яку спіткало нещастя?

Він одповів:

— Розумна людина втішається усвідомленням неминучості того, що трапилося. Дурень же у мріях втішає себе тим, що з іншими трапиться те ж саме, що й з ним.

Діоген (404—323 рр. до н. е.)

Більше...

Філоксен (IV—III ст. до н. е.)

Аристотель (384—322 pp. до н. е.)

Таємниця

Аристотель сказав Олександрові Македонському:

— Свої таємниці ніколи не довіряй двом. Якщо таємниця буде розголошена, ти не зможеш встановити, хто це зробив. Коли ти покараєш обох, ти образиш того, хто умів берегти таємницю. Якщо простиш обом,— знову ж образиш невинного, бо йому непотрібне твоє прощення.

Демосфен (384—322 рр. до н. е.)

Олександр Македонський (356—323 рр. до н. е.)

Архімед (287—212 рр. до н. е.)

Більше...